М’яке світло, чіткі лінії, краса природи та людей… Реалістичні пейзажі та портрети налаштовують глядача на мирний лад, дарують добрі думки та мрії. Але ми живемо в такий час, виклик якого неможливо ігнорувати, і митець відчуває це найгостріше. Зі складних переживань художника, викликаних війною, народилася нова серія робіт, реалізм яких не може залишити байдужим. І важливо одразу сказати, що тепер творчість митця допомагає захисту рідної України.
«Тернопільська арта», одна із найвідоміших нових робіт Юрія Клапоуха. Нижче представлені інші роботи художника – старі та нові, це можна зрозуміти за сюжетами
Сьогодні на Muse – розповідь про творчість Юрія Клапоуха, відомого українського художника, який прийшов у живопис у середині 1980-х. Його творчість дуже відома та затребувана: крім участі у різних виставках та конкурсах, як в Україні, так і за кордоном, його роботи представлені у приватних колекціях таких країн, як США, Німеччина, Австрія, Чехія, Польща та інших.
Юрій Клапоух, українській художник
За словами Юрія, вибір живопису як життєвого шляху виявився значною мірою випадковим, але в результаті став визначальним:
«У дитинстві, років у 5, я зламав ногу. І щоб я не нудьгував у гіпсі, мені купили фарби та альбом. Ось так я торкнувся живопису) а потім зовсім «потонув» у ньому.
Потім ходив у різні художні студії, але вступив до Харківського вищого військового училища та закінчив його із Золотою медаллю. І все одно мріяв бути художником. Коли Горбачов почав скорочувати збройні сили, я першим намалював рапорт і з’явився сам собі художником, — з посмішкою згадує Юрій. – Потім відучився 4 роки у Московському заочному універі на відділенні живопису. Але найкращим результатом тоді дало копіювання старих майстрів. В основному, це малі та великі голландці. Дуже захопився сюрреалізмом, але з віком прийшов до реалізму. І працював дуже багато, без вихідних та відпусток».
До своєї нинішньої манери, в реалістично-романтичній традиції, автор прийшов близько 25 років тому, наприкінці 1990-х. До речі, усвідомлення себе як художника цього напряму склалося після того, як Юрій упродовж кількох років сам створював розпис храму у Харкові.
«Якось потрапив на розпис храму Олександра Невського в Харкові, там і залишився на майже 4 роки. Потім важко було повернутися до станкового живопису. І щодо самої техніки, і щодо клієнтів.
З того часу (1998 рік, — Muse) і досі працюю в основному в реалізмі. Але найцікавішим для мене залишається портрет. Щоразу – як уперше: все по-новому», – наголошує художник.
Але настав день 24 лютого 2022-го, і планомірний процес творчого розвитку перервала війна. Юрій пережив сильне потрясіння, довгий час не міг навіть думати про творчість. Він неохоче говорить про це, наголошуючи лише на тому, що велика війна ніби відрубала минуле, змінивши все. Проте згодом вдалося подолати цей ступор, у чому чимало допомогли оточуючі.
«Але зустрів нових людей, і вони мене майже змусили знову працювати, – згадує Юрій. – З’явився проект на військову тематику, і я його роблю.
Повернувся до роботи, щоб зовсім не потонути в тузі, та й хоч якась можливість заробити гроші – довелося думати, як забезпечити сім’ю. Склепав і рейок мольберт, купив полотно з підрамниками, найпростіші фарби, і почав писати. З’явився проект на військову тему», – розповідає художник.
Його нові роботи, створені в період після початку Великої війни, говорять самі за себе. Це і «Тернопільська арта», яка вже з’явилася у багатьох ЗМІ, та «Просуваючись уперед» чи «На броні». Так, військовий реалістичний живопис тепер назавжди вписаний в історію українського мистецтва.
І творчий процес знову триває. Як каже Юрій, готується виставка, а також аукціон робіт, половина можливого заробітку від продажу картин на якому піде конкретній бригаді з Тернопільщини, яка б’є ворога на фронті.
Побажаємо удачі Юрію та всім творцям, які знайшли в собі сили створювати нові художні образи, підтримуючи водночас свою країну, – адже митець не може залишатися «поза часом» за годину важких випробувань.
Зазначимо, що роботи Юрія Клапоуха (переважно нові) ви можете побачити на новому сайті klapouh.com, який поки що знаходиться в процесі наповнення.
Також Юрій Клапоух у мережі:
Раніше на Muse – Любов, біль та очікування дива: поляроїдний фотопроект Олександра Якимчука
Коментарі